характеристики суб єкта сприймання та їх вплив на формування першого враження про інших

характеристики суб єкта сприймання та їх вплив на формування першого враження про інших

Дослідження впливу установок особистості на сприймання інших людей. Курсова робота Студентки 54 групи Соціально- психологічного факультету (заочна форма навчання) Шомко Ірини Валеріївни Науковий керівник Косарєва Зоя Петрівна. 2009.  Ефект ореолу (галоеффект) — це формування оцінного враження про людину в умовах дефіциту часу на сприйняття його вчинків і особових якостей. Ефект ореолу виявляється або у формі позитивної оцінної упередженості (позитивний ореол), або в негативній оцінній упередженості (негативний ореол). Так, якщо перше враження про людину в цілому благополучне, то надалі вся його поведінка, риси і вчинки починають переоцінюватися в позитивну сторону.

Сприйняття́, сприйма́ння (перцепція, від лат. perceptio) — пізнавальний психічний процес, який полягає у відображенні людиною предметів і явищ, у сукупності всіх їх якостей при безпосередній дії на органи чуття. Сприймання стосується скоріше когнітивних процесів, сприйняття є їх результатом. Саме тому потрібні два різних терміни. Також варто відрізняти від сприймання відчуття як низькорівневий когнітивний процес, що передує формуванню сприймання як високорівневого когнітивного процесу.

Наведено характеристику сприймання. Презентація на урок Психологія скачати.  Результатом сприймання є цілісний образ об'єкту. Наприклад, взявши в руки нову книгу, ми одночасно відображаємо колір її сторінок, вагу, запах типографської краски тощо. Всі ці зорові, тактильні, нюхові та інші відчуття, поєднуючись, дають образ книги. Слайд № 4. Як же відбувається людське сприймання ?

Установки у формуванні першого враження.  Феномен першого враження про людину »вибрана не випадково. Адже XXΙ століття-століття вивчення людської душі і всіх процесів, які прямо чи опосередковано впливають на людину, його соціальне здоров'я та взаємодія людини в соціумі. Міжособистісне взаємодія грає у соціалізації індивіда величезну роль, адже людина народжується, зростає, працює, живе в соціумі.  [5] У самому загальному плані можна сказати, що сприйняття іншої людини означає сприймання його зовнішніх ознак, співвіднесення їх з особистісними характеристиками сприйманого індивіда та інтерпретацію на цій основі його вчинків.

У процесі пізнання іншої людини одночасно відбуваються емоційне оцінювання її, намагання зрозуміти вчинки, спрогнозувати її поведінку та змоделювати власну. Цього досягають завдяки використанню механізмів ідентифікації, емпатії, егоцентризму, рефлексії, стереотипізації, каузальної атрибуції, ефектів соціальної перцепції та ін.  При формуванні першого враження ефект ореолу проявляється в тому, що загальне позитивне враження про людину зумовлює позитивні оцінки і не представлених якостей. Буває і навпаки: загальне неприємне враження породжує негативні оцінки.  Ефект новизни. Діє у процесі сприймання знайомої людини і полягає в тому, що остання, найсвіжіша інформація стає найзначущішою.

При цьому на формування першого враження впливають не тільки певні особливості особистості, яка є об'єктом пізнання, а й особистісні якості пізнання, сприймання людини: це і сформовані «еталони», і закріплені у свідомості стереотипи, і ступінь впевненості людини в собі самому, і звичне його ставлення до людей. Надзвичайно важливе питання більш загального плану - питання про роль установки в процесі сприйняття людини людиною.  Ці установки лежать в основі типових спотворень уявлення про іншу людину. Є три найбільш типові схеми формування першого враження про людину. Виділяють фактори переваги, привабливості партнера і відносини до спостерігача.

Сприймання (лат. perception — сприймання) — це пізнавальний психічний процес, який виявляється у цілісному відображенні предметів, ситуацій і явищ, що виникають при безпосередньому впливові подразників на рецепторні поверхні органів відчуттів. Варто наголосити, що відчуття і сприймання як психічні процеси хоч і взаємопов’язані, але мають суттєві відмінності. Зокрема, сутність відчуттів полягає у відображенні лише окремих властивостей предметів і явищ навколишнього світу. Сприймання ж включає в себе відчуття і ґрунтується на них. Процес сприймання пов’язаний із попереднім досвідом; осмисленням того

4) рівень впливу та взаємовпливу, який визначає зміну сприймання та поведінки членів групи залежно від впливу та оцінок інших учасників. Цей рівень має два підрівні: а) змагання, що визначається різними внутрішніми (індивідуальними) цілями учасників за тієї самої зовнішньої (спільної) мети  Наприклад, присутність батьків позитивно впливає на першу розмову дитини з вчителем на етапі вступу до школи. Майбутній першокласник більш впевнено та точніше розв’язує пропоновані завдання, відчуваючи підтримку близьких. Хоча може спостерігатись і зворотний вплив присутності батьків у даному випадку – негативний, стримувальний.

Значний вплив на сприймання іншої людини чинить самооцінка сприймаючого суб'єкта. Кожна людина співвідносить інформацію про іншого з уявленнями про саму себе, причому підсвідоме прагне зберегти існуючу думку про себе. Якщо ж ця думка може бути спростована, виникає стан тривожності і сприймання змінюється таким чином, щоб загрозливі сигнали не надходили. Такі підсвідомі процеси дістали назву «перцептивного захисту». Якщо, наприклад, ставлення до людини у групі не відповідає її завищеній самооцінці, вона починає неадекватно сприймати оточуючих, а справедливу критику вважає наклепом.

Зміст міжособистісного сприйняття залежить від характеристик як суб'єкта, так і об'єкта сприйняття тому, що вони включені в певну взаємодію, що має дві сторони: оцінювання один одного і зміна якихось характеристик один одного завдяки самому факту своєї присутності. У першому випадку взаємодію можна констатувати по тому, що кожен з учасників, оцінюючи іншого, прагне побудувати певну систему інтерпретації його поведінки, зокрема його причин.  Особливо значна ця роль при формуванні першого враження про незнайому людину, що було виявлено в експериментах А.А. Бодальова.  Информация о работе «Соціальні стереотипи і їх роль у сприйманні людиною людини».

На процес міжособистісного сприймання, особливо при формуванні першого враження про незнайомця, відчутно впливають установки індивіда. Цю проблему було проілюстровано експериментально (О. Бодальов): різним групам демонстрували фотографію однієї людини, супроводжуючи її короткою характеристикою на зразок "герой", "злочинець", "письменник". Якщо установка спрацьовувала, словесні портрети одних і тих самих людей кардинально відрізнялися.  При формуванні першого враження ефект ореолу проявляється в тому, що загальне позитивне враження про людину зумовлює позитивні оцінки і не представлених якостей. Буває і навпаки: загальне неприємне враження породжує негативні оцінки.

Аналізувати процес формування першого враження про іншу людину. Визначити роль установки при формуванні першого враження про людину. Об'єкт роботи - процес міжособистісного сприйняття.  Характерні риси суб'єктів пізнання однієї людини іншою діляться на дві групи. Перша група включає в себе фізичну характеристику суб'єкта сприйняття, друга - соціальну. Соціальна характеристика складається з зовнішніх (формальних рольових характеристик та міжособистісних рольових характеристик) і внутрішніх (системи диспозиції особистостей, структури мотиву та ін.). Природно всі ці ж риси зафіксовані і у об'єктів міжособистісної перцепції.

У статті розглядається проблема сприймання людини людиною, розкривається сутність процесу формування першого враження, особливості сприймання зовнішнього вигляду, оцінки та розуміння суб ’єктом об ’єкта сприймання. Ключові слова: сприймання, перцепція, перше враження. The article investigates the way a person percepts the other. It reveals the nature of the process offorming the first impression, the way a subject percepts the appearance estimates and understands the object of perception.

На перших порах відчуття виникає як складовий момент безумовного рефлексу. На це вказував ще Сечєнов, зазначаючи, що "подразнення, яке викликає рух, може викликати разом з тим і певні відчуття", що останні виникають і в руках мимовільного характеру.  Кількість вражень, які отримала людина через зорові відчуття, збільшується в багато разів у зв’язку з рухами очей, поворотами голови. Фізичною причиною зорових відчуттів є електромагнітні коливання, які поширюються зі швидкістю до 300 000 км/сек.  Ця, як і інші властивості сприймання, також формується в ході перцеп-тивної діяльності, котра під час багаторазового сприймання одних і тих самих предметів виділяє постійні, інваріантні структури.