28.сутність та принципи стратегічного управління

28.сутність та принципи стратегічного управління

«Стратегічне управління – це процес прийняття і здійснення стратегічних рішень, центральною ланкою якого є стратегічний вибір, заснований на зіставленні власного ресурсного потенціалу підприємства з можливостями і погрозами зовнішнього оточення, в якому воно діє. Стратегію можна розглядати як основну сполучну ланку тим часом, що організація хоче досягти – її цілями і лінією поведінки, обраної для досягнення цих цілей».

Принципи стратегічного управління. Етапи процесу стратегічного управління. 7.  Сутність стратегічного управління людськими ресурсами проявляється через розмаїття його зв'язків – із системою управління персоналом, стратегічним управлінням, що характеризують той або інший аспект предмета. Під предметом стратегічного управління людськими ресурсами доцільно розуміти сферу об'єкта й емпіричного матеріалу, що представляється певною моделлю стратегічного управління людськими ресурсами.

Суть стратегічного менеджменту полягає в тому, що на підприємствах існують чіткі стратегічні плани розвитку, сформовані відповідно до них структури управління, системи і механізми взаємодії окремих планів, спрямованих на забезпечення довгострокової стратегії, на перемогу в конкурентній боротьбі і створення управлінського інструментарію для реалізації цих стратегій. Крім того, сутність характеризується специфічними цілями та ефективністю, пріоритетним врахуванням зовнішнього середовища, а завоювання та утримання конкурентних переваг розглядається як засіб досягнення стратегічних результатів дія

Стратегічне управління - це реалізація концепції, в якій поєднуються цільовий та інтегральний підходи до діяльності організації, що дає можливість встановлювати цілі розвитку, порівнювати їх з наявними можливостями (потенціалом) організації та приводити їх у відповідність шляхом розробки та реалізації системи стратегій («стратегічного набору»).

Термін стратегічне управління(або стратегічний менеджмент) був введений у лексикон науковців та бізнесменів наприкінці 60-70-х років XX ст. з метою розмежування поточного управління на рівні виробництва та управління, яке здійснювалося на вищому рівні. Тенденції розвитку світової економіки обумовили поступове зміщення центру уваги менеджерів з внутрішнього середовища підприємства на його оточення з метою своєчасного та відповідного реагування на зміни, що постійно відбуваються в ньому.  Починаючи з 1973 р., принципи стратегічного управління поступово завойовують визнання у розвинених країнах з ринковим типом економіки.

Сутність і структура процесу стратегічного планування, характеристика його основних етапів. Стратегічне планування - це процес формулювання місії і цілей організації, вибору специфічних стратегій для визначення та отримання необхідних ресурсів та їх розподілу з метою забезпечення ефективної роботи організації в майбутньому. Процес стратегічного планування є інструментом, що допомагає в прийнятті управлінських рішень.

Термінологічна сутність і зміст, поняття «Стратегічне управління ресурсами» включає наступні складові елементи: стратегія, управління, ресурси. Послідовно розглянемо сутність кожної складової. В літературі на сьогоднішній день зустрічається багато визначень стратегії. Поняття "стратегія" етимологічно відбувається від грецького strategic/, складається з двох частин: stratos військо і ago веду, т. е. за походженням є військовим терміном. strategos - «мистецтво полководця».

У теорії стратегічного управління головним є поняття стратегії, яке взаємопов'язане з такими поняттями, як політика, місія, стратегічні цілі, потенціал, конкурентоспроможність. Методологічно важливим є визначення місця стратегії в управлінні підприємством та її взаємозв'язок із зазначеними поняттями.  Визначені сутність та особливості місії дозволили сформулювати правила її формуванняна підприємстві. Зазначимо, що наукою управління ще не розроблено універсальних правил щодо формування місії.  Стратегічні цілі в [28] трактуються як цілі вищого порядку підприємства, або в [39] як головні, що передбачають одержання прибутку, або як в [71] стратегічні цілі відносять до «цілей розвитку» підприємства.

Розглянуто та досліджено сутність поняття "організаційна структура управління". Виділено принципи, на які потрібно опиратись під час її формування. Виокремлено етапи формування організаційної структури управління та охарактеризовано їх. Визначено основні фактори впливу на побудову організаційної структури управління.

Реалізація концепції стратегічного управління буде можливою лише тоді, коли підприємство буде стратегічно орієнтованим, тобто, коли пе-рсонал буде мати стратегічне мислення, постійно буде застосовуватися система стратегічного планування, що надасть змогу розробляти та ви-користовувати інтегровану систему стратегічних планів, а поточна, по-всякденна діяльність, повинна бути підпорядкована досягненню поста-влених стратегічних цілей.  Концепція управління — це система ідей, принципів, уявлень, що зумовлюють мету функціонування організації, механізми взаємодії. СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ. 17.  Вихідною ідеєю, що відображає сутність концепції стратегічного управління, є

Стратегічний менеджмент вивчає використовувані при управлінні організацією: • закони і принципи стратегічного управління; • моделі, застосовувані в процесі стратегічного управління; • управлінські технології і ресурси; • управлінські конструкції  • форми влади і стилі управління; • методи завоювання і утримання лідерства і т.д. Призначення курсу стратегічного менеджменту: • системний аналіз і оцінка положення об'єкта стратегічного управління; • оволодіння законами, закономірностями і принципами стратегічного управління, визначальними діяльність організації; • оволодіння навичками генерування ідей, здатних підвищити ефективність практичної діяльності організації

Стратегічне управління – багатоплановий, формально-поведінковий управлінський процес, який допомагає формулювати та виконувати ефективні стратегії, що сприяють балансуванню відносин між організацією, включаючи її окремі частини, та зовнішнім середовищем, а також досягненню встановлених цілей [7, с.16].  Використання тільки однієї iз зазначених засад не дає можливості досягти потрібних результатів – розвитку підприємства у довгостроковій перспективi. Opiєнтує на вивчення умов, в яких функціонує підприємство. Це дозволяє створювати адекватні цим умовам системи стратегічного управління, що будуть відрізнятись одна від одної залежно від особливостей підприємства та характеристик зовнішнього середовища.

Сутність функції та основні принципи стратегічного управління. Етапи стратегічного управління. Стратегічне управління в зонах господарювання. Стратегічне планування. Стратегія організації. Види стратегії організації.  У загальному сенсі стратегія управління - це план управління фірмою, спрямований на зміцнення її позицій, задоволення споживачів і досягнення поставлених цілей.

Стратегічне управління - це управління сукупністю якісних характеристик підприємства, що стосуються його теперішньої та майбутньої позиції в конкурентному середовищі, потенціалу необхідного для виживання та розвитку. Мета стратегічного управління – це побудова такої динамічної системи, яка давала б змогу забезпечувати своєчасне визначення місії, цілей та стратегій, розробку i забезпечення виконання системи планів як інструментів реалізації стратегічних орієнтирів з удосконалення підприємства та його окремих підсистем, що є основою для забезпечення його конкурентоспроможного існування в довгост

Теоретико-методологічні аспекти стратегічного управління підприємством. 1.1 Поняття та сутність стратегічного управління. Стратегія – це специфічний управлінський план дій, спрямованих на досягнення встановлених цілей.  Стратегічне управління – багатоплановий, формально-поведінковий управлінський процес, який допомагає формулювати та виконувати ефективні стратегії, що сприяють балансуванню відносин між організацією, включаючи її окремі частини, та зовнішнім середовищем, а також досягненню встановлених цілей [5, с.16].

3 Перерізи та принципи стратегічного менеджменту. Стратегічне управління – це таке управління, що спирається на людський потенціал, як основу організації, орієнтує виробничу діяльність на запиту споживачів, здійснює гнучке регулювання і зміни в організації, що відповідають виклику з боку оточення і дозволяє розвивати організацію в перспективі.  2. Керівництво організації. 3. Колектив. Реалізація мети стратегічного управління і стратегічного планування зокрема планування можлива, якщо вони відповідає таким основним принципам

Сутність та принципи об’єктно-цільового підходу в стратегічному менеджменті. Тема 7.Вибір і формування корпоративної стратегії. Особливості вибору корпоративної стратегії. Поняття ділової стратегії. Фактори, що впливають на вибір корпоративної стратегії.  Стратегія диференціації та концентрації (“стратегічного фокусування”): стратегія переорієнтації (зміни “стратегічного фокусу”), зменшення (скорочення) або реструктуризації (зміни співвідношення продуктових стратегій); комбіновані стратегії: їх сутність, особливості та модифікаційні типи.Стратегії відходу: особливості стратегії “скинення жиру”, ліквідації та відмови від незалежності як стратегії виживання організацій України.